НОВІ НАДХОДЖЕННЯ У ЛИСТОПАДІ

Художня література



Земляк В. С.Вибране [Текст] : романи, оповідання / В. С. Земляк ; [вступ. сл. О.О. Сизоненка]. – К. : Україна, 2013. – 720с.
До ювілейного видання увійшли кращі твори письменника – романи «Лебедина зграя», «Зелені млини» та оповідання, які пройняті глибокими роздумами про народну пам'ять, про сенс людського життя на землі.

Лемко І. Три легенди про кохання [Текст] / Ілько Лемко. — Львів: Апріорі, 2010. — 112 с.

В книзі розповідається про три історії кохання, засновані на реальних фактах.


Лузіна Л. Київські відьми. Постріл в Опері [Текст] / Л. Лузіна. – Х. : Фоліо, 2013. – 441 с.                                                                
«Київські відьми. Постріл в Опері» - продовження чарівної історії, розпочатої автором у книзі «Київські відьми. Меч і Хрест». Рівно 90 років тому жовтнева революція прийшла в світ з Києва - з Столиці Відьом! І киянин Михайло Булгаков знав, чому в той рік так яскраво горіли на небі Марс і Венера - боги-прабатьки амазонок. Адже «червона» революція стала революцією жіночою. Більшовики першими у світі визнали за жінками рівні права з чоловіками, зробивши перший крок до Нового матріархат, а цьому захоплюючому пригодницько-історичному романі ви зустрінетеся з київською гімназисткою і майбутньої першої поетесою Росії Анною Ахматовою і Михайлом Булгаковим. Дізнаєтеся, що українки походять від легендарних амазонок, що поезія вигадливо переплетена з магією ...



Литовченко Т., Литовченко О. Пустоцвіт [Текст]. - Харків: Фоліо, 2012. — 379 с. — (Історія України в романах).

Влітку 1744 року імператриця Єлизавета Петрівна милостиво розглянула й затвердила петицію про поновлення гетьманства на українських теренах. Булава дісталася хлопцеві з незаможної родини, який зробив фантастичну кар’єру — Кирилу Розумовському, рідному братові морганатичного чоловіка імператриці. Життя закружляло у скаженому калейдоскопі… А що ж одержала Україна?! Невиправдані очікування, бездарне керівництво, бездіяльність у вирішальні години… Фінал був закономірним: остаточна втрата державності.

Сорока Ю. Хотин [Текст]: Роман / Юрій Сорока. - К.: Гетьман, 2013. - 476 с.      
         1621 рік. Три величезні армії, подолавши сотні кілометрів, розташувалися під Хотином. Троє друзів – Андрій, Кульбаба, Микита Непийпиво та Максим Горбоніс – під проводом Петра Сагайдачного здобувають славу собі й Україні, непохитно відбиваючи одну за одною ворожі атаки.
Незламна воля, міцна дружба, справжнє кохання, політичні інтриги, страх і ненависть чекають вас на сторінках цього роману.

Цаплиенко А. Ю.Экватор. Черный цвет&Белый цвет : [Текст] / А. Ю. Цаплиенко. – К. : Кордон, 2013. – 538с.           

         Герой роману «Екватор. Чорний колір & Білий колір »- людина зі звичайним ім'ям Андрій і забавним прізвищем Шут - займається справою зовсім не жартівливою: він торгує зброєю. Свої угоди він здійснює на рівні урядів різних країн, і схоже, що гроші для нього вторинні - йому подобається сам процес: розробка найскладніших схем, реалізація абсолютно неймовірних планів. Андрій не вважає себе вбивцею - просто в нього така робота. Він давним-давно міг би піти на відпочинок і жити небідно в будь-якій точці земної кулі, в усякому разі, в кишені у нього лежать паспорта декількох країн, а на банківських рахунках знаходиться неабияка сума. Однак Шут не хоче виходити зі справи: життя на грані фолу його цілком влаштовує. І раптом його «кар'єрна драбина» починає хитатися, а любов до чорношкірої красуні на ім'я Мікі тільки ускладнює і без того заплутану ситуацію. Андрій розуміє, що почалася чужа гра і все йде до того, що його збираються «звільнити» ...

 

Кальдерон П. Стійкий принц. Дама-примара [Текст]: П'єси / Педро Кальдерон. - К.: ТОВ "Юрид. фірма "Кордон", 2013. - 251 с.                                                                                                                                          Один із найвизначніших драматургів Іспанії XVII століття Педро Кальдерон де ла Барка (1600 — 1681) прожив довге й цікаве життя, у якому примхливо поєдналися гуманітарна освіта, військова служба, духовний сан, високе положення про королівському дворі й талант драматурга. Він створив понад 120 комедій і драм, які належать до найвищих досягень світової драматургії.

До видання увійшли ранні твори Кальдерона — історична драма "Стійкий принц" (1628) та комедія "Дама-примара" (1629), які чудово демонструють яскравий талант іспанського драматурга.

Бомарше П. О. Севільський цирульник [Текст]: комедії / П. О. Бомарше – Харків: Факт, 2013. – 293 с.

        Блискучий поет, талановитий бізнесмен, геніальний винахідник, вправний змовник, полум'яний революціонер, палкий коханець, люблячий батько. Усе це — П'єр-Огюстен Карон де Бомар-ше (1732—1799) — французький драматург, прославлений автор «Севільського цирульника» й «Одруження Фігаро».
Життя Бомарше, одного із самих блискучих комедіографів у світовій літературі, буяло дивними подіями, небезпечними пригодами, комерційними аферами, запаморочливими злетами і падіннями. Він був дуже талановитий, і талановитий в усьому. Бомарше дотепний і мудрий, його комедії іскряться бешкетництвом та водночас є глибокодумними.
Пройшли століття, але персонажі комедій Бомарше — розторопний і виверткий Фігаро, граф Альмавіва, Розіна і Сюзанна продовжують підкоряти публіку.

 

 

Манкелль Г. Італійські черевики [Текст]: Роман / Геннінг Манкелль; пер. зі швед. Г. А. Мамчур. - Харків: Фоліо, 2013. - 314 с. - (Карта світу).          
                                                                               
Зима на початку XXI століття. Старший чоловік піднімається з ополонки й зауважує на кризі жінку з ходунцями. Хто вона? Як вона сюди потрапила? Так починається історія про Фредріка та Гаррієт. Колись давно вони були безтямно закохані. А тепер Фредрік живе на Невеликому острові на краю архіпелагу в оточенні тиші, пса, кота й мурашника у вітальні. Страшна таємниця, фатальна помилка перетворила його на відлюдкуватого самітника. Важко хвора Гаррієт вимагає, щоб Фредрік виконав дану їй колись обіцянку. Вони вирушають у спільну, подекуди приголомшливу подорож, у якій їм судилося зустріти чимало загадкових людей, які ховаються під поверхнею спокійної шведської реальності. У романі «Італійські черевики» Геннінґа Манкелля смерть і біль тісно переплітаються з радістю й любов’ю до життя.

Пруст М. Альбертина зникає. У пошуках утраченого часу [Текст]: Роман / Марсель Пруст. - К.: Золоті ворота, 2013. - 254 с.    

                                                                                                                     

У романі "Альбертина зникає", опублікованому в 1925 році, М.Пруст спробував проаналізувати механізм любовного почуття. Щойно колишня кохана Марселя, яку він уже розлюбив і спільне життя з якою почало його обтяжувати, йде від нього, як кохання і ревнощі з новою силою спалахують у його серці.

 

Цао Сюецінь. Сон у червоному теремі [Текст]: роман. Розділи 1-40 / Цао Сюецінь; пер. В.С. Бойка. – Харків: Факт, 2013. – 572 с.                                                                 

У кожного народу є літературний твір, який з найбільшою повнотою відтворює особливості та своєрідність національного життя і національного характеру. В китайській літературі таким твором став роман «Сон у червоному теремі» - епічна розповідь про життєві події і долю кількох поколінь великої аристократичної сім’ї, про її злет і падіння.

 

Стерн Л. Трістрам Шенді [Текст] / Лоренс Шенді . - К.: Техніка, 2013. - 604 с.    

        Історія незвичайної і ексцентричної поміщицької родини, повної іронічних - на межі непристойності - натяків, ігор "осіб" і "масок" персонажів, скепсису і навіть пародій, - все це "Життя і думки Тристрама Шенді, джентльмена".

Мішель Уельбек. Карта i територiя [Текст]: Роман / Мішель Уельбек. – Харків: Фоліо, 2012. - 347 с. - (Карта світу).

Мішель Уельбек — один із найбільш непередбачуваних авторів сучасної французької прози. Його тексти інтригують, приваблюють і відштовхують водночас; вони завжди «на вістрі». «Карта і територія» (2010) — роман Уельбека, за який письменник уперше вдостоївся Ґонкурівської премії — найпрестижнішої з літературних премій Франції.

Чи випадало вам будь-коли читати книжку, на сторінках якої автор… убиває себе? Перед вами — саме такий випадок. Здавалося б, у сучасній Європі ліберальні цінності запанували настільки всеохопно, що ніхто й ніщо вже не поставить їх під сумнів. Однак це вдалося Уельбекові. Митець і суспільство, покликання і гроші, самотність як свідомий вибір, самогубство як боягузтво — про все це говорить письменник у своєму новому романі. Говорить сміливо і чесно.

         Голодомо́р 1932–1933 років — геноцид  українців, злочин. Навмисно організований керівництвом ВКП(б)) та урядомм СРСРР у 1932–1933 роках масовий голод, що призвів до багатомільйонних людських втрат у сільській місцевості на території Української СРР (землі сучасної Українии за винятком семи західних областейй, Криму і Південної Бессарабії, які тоді не входили до УСРР) та Кубані,  переважну більшість населення якої становили українці. Викликаний свідомими і цілеспрямованими заходами вищого керівництва Радянського Союзу і Української СРР на чолі зі Сталіним, розрахованими на придушення українського національно-визвольного руху і фізичного знищення частини українських селян.                                                                                                                

      Спланована конфіскація врожаю зернових та усіх інших продуктів харчування у селян представниками радянської влади впродовж Голодомору 1932-33 років безпосередньо призвела до вбивства селян голодом у мільйонних масштабах, при цьому радянська влада мала значні запаси зерна в резервах та здійснювала його експорт за кордон під час Голодомору, забороняла та блокувала виїзд голодуючих поза межі України, відмовлялася приймати допомогу для голодуючих з-за кордону. Попри те, що дії представників сталінської влади, що спричинили смерть людей голодом, кваліфікувалися згідно з нормами тогочасного радянського кримінального законодавства як вбивство, причини цього масового злочину ніколи в СРСР не розслідувалися та ніхто з можновладців, причетних до злочину, не поніс покарання при тому, що навіть найвище керівництво СРСР, включаючи Сталіна, знало про факти загибелі людей від голоду. 

         Впродовж десятиліть масове вбивство людей штучним голодом не лише навмисно замовчувалося радянською владою, але й взагалі заборонялося про нього будь-де згадувати.

        Під час трагедії голоду держава вдалася до масового вилучення золотого запасу у населення за допомогою створених філіалів системи «Торгсину», де були встановлені завищені ціни на хліб. Голодний 1933-й рік вирізнявся ваговими показниками заготовленого золота.

        Політика заготівель хліба і золота, основним чинником яких стала торгівля борошном за валюту, мала єдину мету – мобілі­зацію валютних цінностей. Селяни, одержавши в приймальних пунктах квитанції, ордери,бони, поспішали до магазинів "Торгсину". В обмін на золото купували переважно борошно, крупу, цукор, жири.

       Найвразливішою соціальною групою сільського населення, яка масово помирала від голоду, були діти. Вони помирали, тому що належали до категорії «непрацездатних».Першими відчули кістляву ходу Голодомору діти інтернатних установ 180-тирайонів УСРР, які зняли з централізованого продовольчого постачання. Смертність дітей в українському селі стала причиною непо­вноцінного навчального року.

      Голодомор став наслідком терористичної діяльності комуністичного режиму, який штучно створив умови існування, несумісні з життям, то­му радянська соціально-економічна політика тих років мала ви­разні ознаки геноциду. Примусові хлібозаготівлі, «червоні валки», «червоні толоки», «чорні дошки», натуральні штрафи, «хлібозаготівельні глибинні пункти», «конвеєрний метод», поз­бавлення житла, присадибної землі, унеможливлення пересу­вання та інші форми терору (розкуркулення, депортації, ув’яз­нення, розстріли) розкривають далеко неповний перелік репре­сивних дій зі свідомою мотивацією масового вбивства великих груп людей.

СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ

       Найбільшим здобутком людства було письмо. Виникнення письма має надзвичайно важливе значення в історії будь-якого народу. Це одне з найістотніших знарядь культури, яке в просторі і часі розширює функціонування мови.                     

     ХХІ століття  - надзвичайно бурхливий час. Нещадне колесо історії крутиться з особливою швидкістю. І головне для нас, щоб людина в цій круговерті не втратила себе, своїх коренів та надбань  минулих поколінь. З усім цим нас пов’язує рідна мова, бо тільки вона і є тим  місточком, який пов’язує минуле з сьогоденням, а сьогодення з майбутнім.            

       Тривалий час побутувала думка, що наша писемність з’явилася лише після хрещення Русі, коли з Візантії та Болгарії прийшли на Русь богослужбові книги. Проте в багатьох місцях, де колись селилися наші пращури, особливо і Північному Причорномор’ї, археологи не раз знаходили на кам’яних плитах, нагробках, амфорах таємничі, незрозумілі знаки.     Спроби якимось чином залишити на землі слід своїх думок, переживань, заповітів наші предки робили ще багато тисячоліть тому.

      Так виникло письмо — система умовних знаків і символів, які закріплювалися на певному матеріалі (глиняній чи дерев’яній дошці, камені, папірусі, тканині тощо) з метою передачі їх змісту тим землянам, які житимуть  у відмінному часовому і географічному вимірах. 

                                                       

        Найдавнішими і найпростішими писемними знаками були різноманітні позначки-рахівнички, поява яких спонукалася потребами повсякденного життя — необхідністю фіксації, скажімо, кількості забитих звірів, обміняних шкір. Наступним попередником простих форм символів-знаків — літер, ієрогліфів, слів — стало так зване картинне або малюнкове письмо.               

       Пізніше певні малюнки, значки почали символізувати окремі слова і поняття. Так виникло ідеографічне письмо. Згодом воно видозмінювалося — окремий значок став характеризувати окремі літери, а ті, відповідно,- окремі звуки мови. Це поклало початок фонетичному письму, а відтак і азбукам.                             

      Прообразом перших рукописних книг можна вважати ті тексти, що писалися на кам’яних скелях у пустелях, у печерах, на стінах палаців, окремих великих плитах і спеціально підготовлених для цього  стелах.          

      Першокниги народжувалися також на табличках, виготовлених з випаленої глини, бамбукових дощечках, висушених пальмових листях, черепаших панцирах, папірусі, пергаменті, кольорових плетінках чи шнурках і навіть  на кістках тварин, що приносилися в жертву.             

       У стародавні часи дуже поширеним матеріалом для  фіксування і поширення інформації була м’яка глина.            

      Згодом (ІІІ ст. до н.е.), переконавшись у ненадійності глини, творці книг дедалі активніше почали використовувати папірус.                                 

       Виробництво і використання папірусу для створення різноманітних текстів тривало аж до ХІІ ст. н. е., поки його остаточно не витіснив дешевий та ефективніший спосіб виготовлення звичайного паперу.                       

      У ХХ столітті побутував міф, нібито книги в Київській Русі з’явилися лише на початку ХІ  століття, тобто після офіційного  прийняття і поширення християнства в Київській Русі.                                                            

      Аргументами щодо існування на українських теренах рукописної, а отже, книготворчої справи задовго до запровадження князем Володимиром християнства нині виступають:                                                   

 - піктографічні тексти в печерах і гротах святилища «Кам’яна могила» на Запоріжжі;                                                                                                                           

-«Велесова книга»,  що й досі перебуває за межами наукового аналізу;                                                                                                                                        -

-  давні книги, показані місіонеру Кирилу у Херсонесі 860 року;                                                                                                      

- реконструйована рукописна пам’ятка ІХ століття «Літопис Аскольда».                                                              

     З цього можна зробити висновок, що писемність на Русі існувала ще до її хрещення.    Це доводять  безцінні історичні пам’ятки.  Давні  київські літописи  донесли сучасникам  цікаві свідчення особливо шанобливого навіть побожного ставлення  наших пращурів до книги.   

     Так, одна з найдавніших пам’яток київського  скриптонію — Ізборник 1076 року — починається саме словами про користь читання книги: «Добро єсть, братіє, почитання книжне... Не скласти бо корабель без гвіздка, так і праведним  не можна бути без почитання книжного... Красота воїна — оружжя, кораблеві — вітрила, так само як праведнику — почитання книжне»...

        З нагоди Дня української писемності та мови пропонуємо ознайомитися з тематичною виставкою у нашій бібліотеці.