НОВІ НАДХОДЖЕННЯ ЛІТЕРАТУРИ У ГРУДНІ

 

ГАЛУЗЕВА ЛІТЕРАТУРА  

 



 

 

 

Лемко І. Львів і європейськість [Текст]  / Ілько Лемко. – Львів: Апріорі, 2013. – 136 с.

         Ця книга про Львів і європейськість. Ці поняття протягом віків то наближалися одне до одного, то безнадійно віддалялися. Нині ми, безперечно, прагнемо до Європи, і тому цікаво подивитися, якою була європейськість того Львова, який колись входив до економічного, культурного і ментального європейського простору.

 

 

Куровець І. Лицар галицької медицини [Текст] / Іван Куровець. – Львів: Друкарські куншти, 2014. – 148 с.: іл.

           Книга висвітлює життя та знайомить з творчою спадщиною Івана Куровця, видатного громадського діяча Галичини кінця XIX - початку XX століття, лікаря, політика, члена австрійського та польського парламентів, міністра охорони здоров'я ЗУНР, декана Українського Таємного Університету, директора «Народної Нічниці». Подорожні нотатки, спогади, статті на теми санітарії, історії медицини, політології відкривають нам дивовижно багатий світ цієї непересічної особистості. Книга розрахована на широке коло читачів, насамперед тих, хто цікавиться історією Галичини.

 

Крижова Н. О. Атлас «Шляхами Великого Кобзаря»[Текст] / Н. 0. Крижова. -К.: ДНВП «Картографія», 2013. -88 с: іл.

      

            Атлас «Шляхами Великого Кобзаря» є ілюстрованим науково-популярним картографічним виданням, що містить детальну інформацію про Тараса Григоровича Шевченка – геніального поета, художника, мислителя-гуманіста і революційного демократа, творча спадщина якого увійшла до скарбниці найцінніших надбань світової культури.                                                                                                      

         На картах показані села, містечка і міста, якими мандрував Великий Кобзар, місця перебування поета у засланні, у Санкт-Петербурзі, Києві та Москві. Окремі карти демонструють місця, де зберігається спадщина поета та пам'ятні об'єкти. Тексти розкривають людські й творчі контакти митця з прогресивними діячами культури, їхній вплив на творчість поета й художника. Подано відомості про багатьох осіб з оточення Т. Г. Шевченка; широко представлені репродукції його малярських творів.

           Атлас «Шляхами Великого Кобзаря» підготовлений з використанням матеріалів заповідників та музеїв Т. Г. Шевченка в Україні та в інших державах.   Видання присвячене 200-річчю з дня народження Т. Г. Шевченка і розраховане на широке коло читачів.

Генералюк  Л.С. «Святим дивом сяють храми Божі…» [Текст]:‖ Храми України в малярстві, поезії, прозі Шевченка (науково-популярне видання) / Л. С. Генералюк. – К.:  ТОВ «Балтія-Друк», 2013. – 168 с.: іл.

              До Вашої уваги книга про українські храми, котрі відвідував, змальовував, згадував у своїх творах Шевченко. Аналіз знайомих нам ландшафтів України, побачених оком художника і поета, переконує читача, що центром усього ландшафту в нього виступає Київ з його храмами.

 

 

Макарик І. Перетворення Шекспіра . Лесь Курбас, український модернізм і радянська культурна політика 1920-х років [Текст] / Ірина Макарик. – 2-ге вид., доп. – К.: Ніка-Центр, 2013. – 352 с.: іл.

             Спираючись на друковані й недруковані спогади, журнали, листи, газети, афіші, маніфести, протоколи режисерських лабораторій і зборів театральних колективів, канадська дослідниця Ірина Макарик аналізує творчий доробок Леся Курбаса, радянські культурні практики й експерименти 1920-х років. Це розлогий екскурс у постколоніальну царину: крізь призму новаторських, ба навіть скандальних шекспірівських постановок Курбаса розглянуто поняття універсальності, цінності, канону, класики, високої/низької культури, ідеології, влади, імперського/колоніального, периферії/центру. Зосередившись на питаннях модернізму, перекладу, народництва, автора, ідеології, тексту, Ірина Макарик показує, що в СРСР боротьба за новий культурний лад була так само нелегкою і суперечливою, як боротьба за новий політичний, соціальний та економічний устрій.

Кульчий О.В.  Документальна скарбниця Шевченківських лауреатів [Текст]  / О.В. Кульчий, Т. М. Малярчук, Ю.В. Бентя . – К.: ТОВ «Видавництво «КЛІО», 2013. –352 с.: іл.

У виданні, підготовленому до 200-річчя від дня народження видатного українського поета, письменника, художника, громадського й політичного діяча Тараса Шевченка, на основі архівних документів, друкованих видань висвітлено факти життя та творчу діяльність видатних вітчизняних митців, чиї особові фонди зберігаються у Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України. Вперше представлено численні автографи, рукописи творів, начерки, ескізи, титули книжок із дарчими написами, фотографії в колі родини, друзів та колег українських письменників, поетів, художників, скульпторів, архітекторів, композиторів, режисерів, акторів, літературознавців, мистецтвознавців, журналістів, які є лауреатами найвищої в Україні відзнаки за вагомий внесок у розвиток культури й мистецтва  –  Національної премії України імені Тараса Шевченка.   

 

 

Станкович Є. Камерно-інструментальні твори [Ноти] / Євген Станкович. – К. : Муз. Україна, 2013. –304 с.

               Ця збірка презентує камерні твори видатного українського композитора сучасності Євгена Станковича для скрипки, віолончелі та фортепіано у різних поєднаннях. Окрім кількох опусів -триптиха «На Верховині» і Сонати-піколо для скрипки й фортепіано, що немов акумулювали риси яскравого, індивідуально неповторного авторського стилю композитора ще в 1970-ті роки, входили в концертний репертуар провідних скрипалів України, Росії й інших країн світу і вже видавалися за радянських часів, інші камерні твори у даному нотному виданні публікуються вперше. Унікальність цієї збірки полягає ще й у тому, що виконавці й слухачі вперше зможуть познайомитися з самими ранніми композиціями Станковича - Сонатиною для фортепіано, двома сонатами для віолончелі й фортепіано № 2, 3 і Двома п'єсами для скрипки й віолончелі, у яких іще тільки окреслювався самобутній стиль митця.                                                Поряд із концертними, віртуозними композиціями, до збірника включено твори глибокого концептуального змісту, зокрема, тріо «Музика Рудого лісу». Представлена «мозаїка» різних за жанром і стилем зразків творчості митця різних часових періодів надає можливість простежити еволюцію його художнього мислення практично від джерел - перших авторських проб пера кінця 1960-х - початку 1970-х років до висококласних сучасних творів, датованих 2000-ми роками. Пропоноване видання презентує лише певну частку багатоаспектного камерного доробку Євгена Станковича й розкриває камерний жанр у його творчості як знакову й ключову сферу, таку ж важливу, як і його оперне, балетне, симфонічне та хорове мистецтво.

                                                                            

                                       ХУДОЖНЯ ЛІТЕРАТУРА  

 

 

Грінченко Б. Драматичні твори  [Текст] / Б. Грінченко. – К.: Антологія, 2013. – 224 с.

          Борис Грінченко – відомий український письменник, лексикограф, літературознавець, історик і громадсько-культурний діяч.    Видання містить три драматичні твори: «Серед бурі», «Степовий гість», «Ясні зорі», що присвячені подіям історичного минулого. Найбільшу популярність здобула драма «Серед бурі». Події в ній віднесені до періоду Руїни – тяжкого лихоліття й міжусобних чвар, що настали в Україні після смерті Богдана Хмельницького.

Руссо Ж.-Ж. Сповідь  / Ж.-Ж. Руссо. – К.: Техніка, 2013. – 636 с.

Жан-Жак Руссо (1712-1778) – видатний французький філософ епохи Просвітництва. Його "Сповідь" – найвідоміший автобіографічний роман у світовій літературі, який уже понад двісті років привертає увагу широкого читацького загалу. Свій останній твір Руссо вважав дослідженням людської душі. Відтворюючи події свого життя та власні переживання, філософ оголює "всю правду своєї натури", включаючи найінтимніші й найбрудніші її лабіринти. Починаючи свою "Сповідь" із самого народження, Руссо розповідає про своє дитинство і юність, про те, як йому довелося пробиватися у чужому ворожому оточенні, вражаючи читача не лише викладенням автобіографічного матеріалу, а й сміливим, тонким самоаналізом.

 

 

 

Естерхазі П. Небесна гармонія : Роман / Петер Естерхазі; пер. з угор. Ю. А. Бушко. – Харків: Фоліо, 2013. – 415 с. – (Карта світу).

«Небесну гармонію» (2000) називають одним із найколоритніших європейських романів за останні 50 років. У ньому Петер Естерхазі — нащадок давнього аристократичного роду — з іронією і характерним угорським сумом відтворив історію своєї знаменитої родини, що протягом століть переживала як високі злети, так і стрімкі падіння.                                                                                                         

Книга Петера Естерхазі "Небесна гармонія" для багатьох читачів стала справжнім сюрпризом. Ця книга - насамперед про батька. Але якщо в першій її частині, де "батько" виступає як збірний образ, панує надісторична погляд, "небесний" регістр, то в другій - земна конкретика. Взяті разом, обидві частини роману - містерія сім'ї, яка пізнала протягом століть рай і пекло, високі устремління і нещастя, що обрушилися на одну з найзнаменитіших угорських прізвищ. Книга в цілому - плід художньої фантазії, що містить і справжні події з історії Європи та сімейної історії Естерхазі останніх чотирьохсот років, грандіозний літературний опус, що спонукає до роздумів про долі роману як жанру. З часу його публікації (2000) роман був переведений на вісімнадцять мов і неодноразово давав привід авторитетним літературним критикам згадувати ім'я автора як можливого претендента на Нобелівську премію з літератури.

Улицька Л. Даніель Штайн, перекладач [Текст]: Роман / Людмила Улицька. - Харків: Фоліо, 2013. - 638 с. - (Карта світу).

         Роман Л. Улицької «Даніель Штайн, перекладач» побачив світ у 2006 ро­ці й одразу став бестселером. У центрі твору — дивовижна історія життя єврея Даніеля Штайна, який, працюючи у гестапо, рятував людей, зміг вижити і згодом став католицьким священиком. Це людина, яка намагалася зрозуміти всіх і жити з усіма у мирі й злагоді, допомагати всім і нікого не засуджувати, до останнього залишаючись милосердною. Роман — не лише розповідь про митарства єврейського народу. В єдиному соціальному організмі тут співіснують євреї і німці, латиші й поляки, американці й росіяни. Картина світу, що виткана автором з поодиноких людських доль, розкриває загальні закономірності буття.

Мак'веллі Н. Флорентійські хроніки. Державець [Текст] / Нікколо Мак'явеллі; пер. з іт. А. Перепаді. - Харків: ТОВ "Будинок друку", 2013. - 472 с.

Італійський політик, філософ, історик, письменник, поет і комедіограф Нікколо Мак’явеллі (1469-1527) особливої слави зажив своїм знаменитим твором «Державець» (1518), в якому він зробив спробу сформулювати загальні закони політичного життя, викласти суть «ремесла політика», а також визначити роль і місце державця в Європі та Італії ХVІ століття. У наші дні ці питання набули надзвичайної гостроти та актуальності. Також до видання увійшли «Флорентійські хроніки» (1521-1527), в яких відтворено історію Флоренції від Давнього Риму і до встановлення синьйорії Медічі 1434 року.   

           

Гарі Р. Коріння небес : Роман / Ромен Гарі; пер. з фр. Л. Г. Кононовича. – Харків: Фоліо, 2013. – 603 с. – (Карта світу).

Роман «Коріння небес» французького письменника Ромена Ґарі (1914--1980) вважається одним з перших «екологічних» романів у світовій літературі. Його дія розгортається в самому серці «чорного континенту» — місті Форт-Лямі, у Французькій Екваторіальній Африці. Головний герой — ідеаліст Морель, якого навколишні вважають диваком. Для білої людини слони довгий час були лише слоновою кісткою, а для чорної — тільки м'ясом, великою кількістю м’яса. Морель же захоплений ідеєю порятунку популяції африканських слонів. Він вірить у те, що й слони, і люди — незалежно від кольору шкіри— гідні поваги.

 

 

НОВІ НАДХОДЖЕННЯ У ЛИСТОПАДІ

Художня література



Земляк В. С.Вибране [Текст] : романи, оповідання / В. С. Земляк ; [вступ. сл. О.О. Сизоненка]. – К. : Україна, 2013. – 720с.
До ювілейного видання увійшли кращі твори письменника – романи «Лебедина зграя», «Зелені млини» та оповідання, які пройняті глибокими роздумами про народну пам'ять, про сенс людського життя на землі.

Лемко І. Три легенди про кохання [Текст] / Ілько Лемко. — Львів: Апріорі, 2010. — 112 с.

В книзі розповідається про три історії кохання, засновані на реальних фактах.


Лузіна Л. Київські відьми. Постріл в Опері [Текст] / Л. Лузіна. – Х. : Фоліо, 2013. – 441 с.                                                                
«Київські відьми. Постріл в Опері» - продовження чарівної історії, розпочатої автором у книзі «Київські відьми. Меч і Хрест». Рівно 90 років тому жовтнева революція прийшла в світ з Києва - з Столиці Відьом! І киянин Михайло Булгаков знав, чому в той рік так яскраво горіли на небі Марс і Венера - боги-прабатьки амазонок. Адже «червона» революція стала революцією жіночою. Більшовики першими у світі визнали за жінками рівні права з чоловіками, зробивши перший крок до Нового матріархат, а цьому захоплюючому пригодницько-історичному романі ви зустрінетеся з київською гімназисткою і майбутньої першої поетесою Росії Анною Ахматовою і Михайлом Булгаковим. Дізнаєтеся, що українки походять від легендарних амазонок, що поезія вигадливо переплетена з магією ...



Литовченко Т., Литовченко О. Пустоцвіт [Текст]. - Харків: Фоліо, 2012. — 379 с. — (Історія України в романах).

Влітку 1744 року імператриця Єлизавета Петрівна милостиво розглянула й затвердила петицію про поновлення гетьманства на українських теренах. Булава дісталася хлопцеві з незаможної родини, який зробив фантастичну кар’єру — Кирилу Розумовському, рідному братові морганатичного чоловіка імператриці. Життя закружляло у скаженому калейдоскопі… А що ж одержала Україна?! Невиправдані очікування, бездарне керівництво, бездіяльність у вирішальні години… Фінал був закономірним: остаточна втрата державності.

Сорока Ю. Хотин [Текст]: Роман / Юрій Сорока. - К.: Гетьман, 2013. - 476 с.      
         1621 рік. Три величезні армії, подолавши сотні кілометрів, розташувалися під Хотином. Троє друзів – Андрій, Кульбаба, Микита Непийпиво та Максим Горбоніс – під проводом Петра Сагайдачного здобувають славу собі й Україні, непохитно відбиваючи одну за одною ворожі атаки.
Незламна воля, міцна дружба, справжнє кохання, політичні інтриги, страх і ненависть чекають вас на сторінках цього роману.

Цаплиенко А. Ю.Экватор. Черный цвет&Белый цвет : [Текст] / А. Ю. Цаплиенко. – К. : Кордон, 2013. – 538с.           

         Герой роману «Екватор. Чорний колір & Білий колір »- людина зі звичайним ім'ям Андрій і забавним прізвищем Шут - займається справою зовсім не жартівливою: він торгує зброєю. Свої угоди він здійснює на рівні урядів різних країн, і схоже, що гроші для нього вторинні - йому подобається сам процес: розробка найскладніших схем, реалізація абсолютно неймовірних планів. Андрій не вважає себе вбивцею - просто в нього така робота. Він давним-давно міг би піти на відпочинок і жити небідно в будь-якій точці земної кулі, в усякому разі, в кишені у нього лежать паспорта декількох країн, а на банківських рахунках знаходиться неабияка сума. Однак Шут не хоче виходити зі справи: життя на грані фолу його цілком влаштовує. І раптом його «кар'єрна драбина» починає хитатися, а любов до чорношкірої красуні на ім'я Мікі тільки ускладнює і без того заплутану ситуацію. Андрій розуміє, що почалася чужа гра і все йде до того, що його збираються «звільнити» ...

 

Кальдерон П. Стійкий принц. Дама-примара [Текст]: П'єси / Педро Кальдерон. - К.: ТОВ "Юрид. фірма "Кордон", 2013. - 251 с.                                                                                                                                          Один із найвизначніших драматургів Іспанії XVII століття Педро Кальдерон де ла Барка (1600 — 1681) прожив довге й цікаве життя, у якому примхливо поєдналися гуманітарна освіта, військова служба, духовний сан, високе положення про королівському дворі й талант драматурга. Він створив понад 120 комедій і драм, які належать до найвищих досягень світової драматургії.

До видання увійшли ранні твори Кальдерона — історична драма "Стійкий принц" (1628) та комедія "Дама-примара" (1629), які чудово демонструють яскравий талант іспанського драматурга.

Бомарше П. О. Севільський цирульник [Текст]: комедії / П. О. Бомарше – Харків: Факт, 2013. – 293 с.

        Блискучий поет, талановитий бізнесмен, геніальний винахідник, вправний змовник, полум'яний революціонер, палкий коханець, люблячий батько. Усе це — П'єр-Огюстен Карон де Бомар-ше (1732—1799) — французький драматург, прославлений автор «Севільського цирульника» й «Одруження Фігаро».
Життя Бомарше, одного із самих блискучих комедіографів у світовій літературі, буяло дивними подіями, небезпечними пригодами, комерційними аферами, запаморочливими злетами і падіннями. Він був дуже талановитий, і талановитий в усьому. Бомарше дотепний і мудрий, його комедії іскряться бешкетництвом та водночас є глибокодумними.
Пройшли століття, але персонажі комедій Бомарше — розторопний і виверткий Фігаро, граф Альмавіва, Розіна і Сюзанна продовжують підкоряти публіку.

 

 

Манкелль Г. Італійські черевики [Текст]: Роман / Геннінг Манкелль; пер. зі швед. Г. А. Мамчур. - Харків: Фоліо, 2013. - 314 с. - (Карта світу).          
                                                                               
Зима на початку XXI століття. Старший чоловік піднімається з ополонки й зауважує на кризі жінку з ходунцями. Хто вона? Як вона сюди потрапила? Так починається історія про Фредріка та Гаррієт. Колись давно вони були безтямно закохані. А тепер Фредрік живе на Невеликому острові на краю архіпелагу в оточенні тиші, пса, кота й мурашника у вітальні. Страшна таємниця, фатальна помилка перетворила його на відлюдкуватого самітника. Важко хвора Гаррієт вимагає, щоб Фредрік виконав дану їй колись обіцянку. Вони вирушають у спільну, подекуди приголомшливу подорож, у якій їм судилося зустріти чимало загадкових людей, які ховаються під поверхнею спокійної шведської реальності. У романі «Італійські черевики» Геннінґа Манкелля смерть і біль тісно переплітаються з радістю й любов’ю до життя.

Пруст М. Альбертина зникає. У пошуках утраченого часу [Текст]: Роман / Марсель Пруст. - К.: Золоті ворота, 2013. - 254 с.    

                                                                                                                     

У романі "Альбертина зникає", опублікованому в 1925 році, М.Пруст спробував проаналізувати механізм любовного почуття. Щойно колишня кохана Марселя, яку він уже розлюбив і спільне життя з якою почало його обтяжувати, йде від нього, як кохання і ревнощі з новою силою спалахують у його серці.

 

Цао Сюецінь. Сон у червоному теремі [Текст]: роман. Розділи 1-40 / Цао Сюецінь; пер. В.С. Бойка. – Харків: Факт, 2013. – 572 с.                                                                 

У кожного народу є літературний твір, який з найбільшою повнотою відтворює особливості та своєрідність національного життя і національного характеру. В китайській літературі таким твором став роман «Сон у червоному теремі» - епічна розповідь про життєві події і долю кількох поколінь великої аристократичної сім’ї, про її злет і падіння.

 

Стерн Л. Трістрам Шенді [Текст] / Лоренс Шенді . - К.: Техніка, 2013. - 604 с.    

        Історія незвичайної і ексцентричної поміщицької родини, повної іронічних - на межі непристойності - натяків, ігор "осіб" і "масок" персонажів, скепсису і навіть пародій, - все це "Життя і думки Тристрама Шенді, джентльмена".

Мішель Уельбек. Карта i територiя [Текст]: Роман / Мішель Уельбек. – Харків: Фоліо, 2012. - 347 с. - (Карта світу).

Мішель Уельбек — один із найбільш непередбачуваних авторів сучасної французької прози. Його тексти інтригують, приваблюють і відштовхують водночас; вони завжди «на вістрі». «Карта і територія» (2010) — роман Уельбека, за який письменник уперше вдостоївся Ґонкурівської премії — найпрестижнішої з літературних премій Франції.

Чи випадало вам будь-коли читати книжку, на сторінках якої автор… убиває себе? Перед вами — саме такий випадок. Здавалося б, у сучасній Європі ліберальні цінності запанували настільки всеохопно, що ніхто й ніщо вже не поставить їх під сумнів. Однак це вдалося Уельбекові. Митець і суспільство, покликання і гроші, самотність як свідомий вибір, самогубство як боягузтво — про все це говорить письменник у своєму новому романі. Говорить сміливо і чесно.

         Голодомо́р 1932–1933 років — геноцид  українців, злочин. Навмисно організований керівництвом ВКП(б)) та урядомм СРСРР у 1932–1933 роках масовий голод, що призвів до багатомільйонних людських втрат у сільській місцевості на території Української СРР (землі сучасної Українии за винятком семи західних областейй, Криму і Південної Бессарабії, які тоді не входили до УСРР) та Кубані,  переважну більшість населення якої становили українці. Викликаний свідомими і цілеспрямованими заходами вищого керівництва Радянського Союзу і Української СРР на чолі зі Сталіним, розрахованими на придушення українського національно-визвольного руху і фізичного знищення частини українських селян.                                                                                                                

      Спланована конфіскація врожаю зернових та усіх інших продуктів харчування у селян представниками радянської влади впродовж Голодомору 1932-33 років безпосередньо призвела до вбивства селян голодом у мільйонних масштабах, при цьому радянська влада мала значні запаси зерна в резервах та здійснювала його експорт за кордон під час Голодомору, забороняла та блокувала виїзд голодуючих поза межі України, відмовлялася приймати допомогу для голодуючих з-за кордону. Попри те, що дії представників сталінської влади, що спричинили смерть людей голодом, кваліфікувалися згідно з нормами тогочасного радянського кримінального законодавства як вбивство, причини цього масового злочину ніколи в СРСР не розслідувалися та ніхто з можновладців, причетних до злочину, не поніс покарання при тому, що навіть найвище керівництво СРСР, включаючи Сталіна, знало про факти загибелі людей від голоду. 

         Впродовж десятиліть масове вбивство людей штучним голодом не лише навмисно замовчувалося радянською владою, але й взагалі заборонялося про нього будь-де згадувати.

        Під час трагедії голоду держава вдалася до масового вилучення золотого запасу у населення за допомогою створених філіалів системи «Торгсину», де були встановлені завищені ціни на хліб. Голодний 1933-й рік вирізнявся ваговими показниками заготовленого золота.

        Політика заготівель хліба і золота, основним чинником яких стала торгівля борошном за валюту, мала єдину мету – мобілі­зацію валютних цінностей. Селяни, одержавши в приймальних пунктах квитанції, ордери,бони, поспішали до магазинів "Торгсину". В обмін на золото купували переважно борошно, крупу, цукор, жири.

       Найвразливішою соціальною групою сільського населення, яка масово помирала від голоду, були діти. Вони помирали, тому що належали до категорії «непрацездатних».Першими відчули кістляву ходу Голодомору діти інтернатних установ 180-тирайонів УСРР, які зняли з централізованого продовольчого постачання. Смертність дітей в українському селі стала причиною непо­вноцінного навчального року.

      Голодомор став наслідком терористичної діяльності комуністичного режиму, який штучно створив умови існування, несумісні з життям, то­му радянська соціально-економічна політика тих років мала ви­разні ознаки геноциду. Примусові хлібозаготівлі, «червоні валки», «червоні толоки», «чорні дошки», натуральні штрафи, «хлібозаготівельні глибинні пункти», «конвеєрний метод», поз­бавлення житла, присадибної землі, унеможливлення пересу­вання та інші форми терору (розкуркулення, депортації, ув’яз­нення, розстріли) розкривають далеко неповний перелік репре­сивних дій зі свідомою мотивацією масового вбивства великих груп людей.

СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ

       Найбільшим здобутком людства було письмо. Виникнення письма має надзвичайно важливе значення в історії будь-якого народу. Це одне з найістотніших знарядь культури, яке в просторі і часі розширює функціонування мови.                     

     ХХІ століття  - надзвичайно бурхливий час. Нещадне колесо історії крутиться з особливою швидкістю. І головне для нас, щоб людина в цій круговерті не втратила себе, своїх коренів та надбань  минулих поколінь. З усім цим нас пов’язує рідна мова, бо тільки вона і є тим  місточком, який пов’язує минуле з сьогоденням, а сьогодення з майбутнім.            

       Тривалий час побутувала думка, що наша писемність з’явилася лише після хрещення Русі, коли з Візантії та Болгарії прийшли на Русь богослужбові книги. Проте в багатьох місцях, де колись селилися наші пращури, особливо і Північному Причорномор’ї, археологи не раз знаходили на кам’яних плитах, нагробках, амфорах таємничі, незрозумілі знаки.     Спроби якимось чином залишити на землі слід своїх думок, переживань, заповітів наші предки робили ще багато тисячоліть тому.

      Так виникло письмо — система умовних знаків і символів, які закріплювалися на певному матеріалі (глиняній чи дерев’яній дошці, камені, папірусі, тканині тощо) з метою передачі їх змісту тим землянам, які житимуть  у відмінному часовому і географічному вимірах. 

                                                       

        Найдавнішими і найпростішими писемними знаками були різноманітні позначки-рахівнички, поява яких спонукалася потребами повсякденного життя — необхідністю фіксації, скажімо, кількості забитих звірів, обміняних шкір. Наступним попередником простих форм символів-знаків — літер, ієрогліфів, слів — стало так зване картинне або малюнкове письмо.               

       Пізніше певні малюнки, значки почали символізувати окремі слова і поняття. Так виникло ідеографічне письмо. Згодом воно видозмінювалося — окремий значок став характеризувати окремі літери, а ті, відповідно,- окремі звуки мови. Це поклало початок фонетичному письму, а відтак і азбукам.                             

      Прообразом перших рукописних книг можна вважати ті тексти, що писалися на кам’яних скелях у пустелях, у печерах, на стінах палаців, окремих великих плитах і спеціально підготовлених для цього  стелах.          

      Першокниги народжувалися також на табличках, виготовлених з випаленої глини, бамбукових дощечках, висушених пальмових листях, черепаших панцирах, папірусі, пергаменті, кольорових плетінках чи шнурках і навіть  на кістках тварин, що приносилися в жертву.             

       У стародавні часи дуже поширеним матеріалом для  фіксування і поширення інформації була м’яка глина.            

      Згодом (ІІІ ст. до н.е.), переконавшись у ненадійності глини, творці книг дедалі активніше почали використовувати папірус.                                 

       Виробництво і використання папірусу для створення різноманітних текстів тривало аж до ХІІ ст. н. е., поки його остаточно не витіснив дешевий та ефективніший спосіб виготовлення звичайного паперу.                       

      У ХХ столітті побутував міф, нібито книги в Київській Русі з’явилися лише на початку ХІ  століття, тобто після офіційного  прийняття і поширення християнства в Київській Русі.                                                            

      Аргументами щодо існування на українських теренах рукописної, а отже, книготворчої справи задовго до запровадження князем Володимиром християнства нині виступають:                                                   

 - піктографічні тексти в печерах і гротах святилища «Кам’яна могила» на Запоріжжі;                                                                                                                           

-«Велесова книга»,  що й досі перебуває за межами наукового аналізу;                                                                                                                                        -

-  давні книги, показані місіонеру Кирилу у Херсонесі 860 року;                                                                                                      

- реконструйована рукописна пам’ятка ІХ століття «Літопис Аскольда».                                                              

     З цього можна зробити висновок, що писемність на Русі існувала ще до її хрещення.    Це доводять  безцінні історичні пам’ятки.  Давні  київські літописи  донесли сучасникам  цікаві свідчення особливо шанобливого навіть побожного ставлення  наших пращурів до книги.   

     Так, одна з найдавніших пам’яток київського  скриптонію — Ізборник 1076 року — починається саме словами про користь читання книги: «Добро єсть, братіє, почитання книжне... Не скласти бо корабель без гвіздка, так і праведним  не можна бути без почитання книжного... Красота воїна — оружжя, кораблеві — вітрила, так само як праведнику — почитання книжне»...

        З нагоди Дня української писемності та мови пропонуємо ознайомитися з тематичною виставкою у нашій бібліотеці.

Свою Укрáїну любіть.

Любіть її… во врем’я люте,

В остатню, тяжкую минуту

За неї Господа моліть.

      Т.Г.Шевченко 

          В історії кожного народу є імена, які становлять його славу, велич і національну гордість. Саме таким і є для України ім'я безсмертного Кобзаря - Тараса Григоровича Шевченка. Україна вшановує думи Великого Кобзаря, читає їх у рядках його книги, що передається з роду в рід, слухає пророчі слова, схожі на блискавку, називає свого великого сина Титаном, Прометеєм, Пророком. З нагоди вшанування 200-річчя з дня народження Великого Кобзаря  6 травня у Ходорівській бібліотеці для дорослих відбувся конкурс читців Шевченкової поезії "Шевченкове слово", який щороку проводиться під егідою товариства  "Просвіта".    

        22 дітей - учні шкіл та вихованці Центру творчості нашого міста взяли участь у Шевченківських читаннях. Це діти трьох вікових груп: учні 2 - 5 класів; 6 - 8 класів та учні 9 - 11 класів. 

      Усі учасники конкурсу читали художні твори виразно, щиро, проникливо.  Вони продемонстрували надзвичайно високий рівень виконавської майстерності, досконалого володіння словом Кобзаря. Тому кожен отримав заслужену нагороду.      

        Усі учасники поетичних змагань нагороджені подарунками БФ "Милосердя Ходорівщини", переможці - грамотами.

        Шевченківські читання стали святом творчості, майстерності талановитих дітей та наполегливої праці вчителів-словесників.      

       Та головне, що ми, вже покоління XXI ст. пам’ятаємо і шануємо історію свого народу, його тяжкі часи та світлі години. Адже народ, який не знає своєї історії – не має майбутнього.

 

І на оновленій землі врага не буде, супостата,

а буде син, і буде мати, і будуть люде на землі.

Т. Шевченко, 1860 р.

 

 

УЧАСНИКИ КОНКУРСУ

 

 

 

 

 

ВІТАЄМО!

 

ПРИРОДА ЩЕДРОЮ РУКОЮ ЙОГО ТАЛАНТОМ НАДІЛИЛА

 

     

       Олесь Дудин — поет, представник філософської поезії, перекладач безсмертних сонетів Шекспіра на українську мову, один з громадських діячів Ходорівщини.                                                                        

        Народився Олександр (в поетичній творчості — Олесь) Дудин 23 березня 1939 р. у місті Ходорові на Львівщині.                                           

       Свій перший вірш Олесь присвятив дідові Теодорові, який 1914 р. пішов на війну і не повернувся з російського полону.                                      

       Писати вірші Олесь Дудин почав ще у шкільні роки. «Моє дитинство минало біля млина і ставу. Я часто провідував своїх родичів у селі Вовчатичі. Ходорівський став і довколишня природа давали багато вражень, які я згодом використаю у своїй творчості, — згадує поет. — Я дуже любив купатися, а понад усе — ловити рибу в ставку… Вже у восьмому класі вечірньої школи, твердо усвідомивши суть свого навчання, розпочав перші поетичні спроби. Це був 1956 рік. Пригадую, я тоді написав свій перший вірш «Зима надворі». Однак це ще не була справжня поезія. До неї я прийду значно пізніше, вагаючись, писати чи ні. Але прийду у всеозброєнні знань про людство, про світ, природу всесвіту...»                       

      У 1959 р. після закінчення Ходорівської вечірньої загальноосвітньої школи Олесь Дудин вступає до Львівського університету на український відділ філологічного факультету, де вивчає, поряд з різними предметами, кілька іноземних мов (латинську, англійську, німецьку, польську та російську). Він постійно цікавиться математикою та теоретичною фізикою. Особливе місце в його розвитку тоді посідає світова філософія, точні та гуманітарні науки.                                                                     

      Після закінчення університету Олесь Дудин працював у семирічних і середніх школах Рогатинського району Івано-Франківської області, Городоцького і Жидачівського районів Львівської області, навчав дітей української та англійської мов, літератури. Він любить і шанує свою працю, але серце його рветься до поезії. Уже в 60-х рр. він більше і глибше ознайомлюється зі світовою поезією, зокрема Стародавньої Греції, її великим поетом Гомером. Перечитує твори грецьких та римських філософів — Арістотеля, Лукреція Кара, зокрема його поему «Про природу речей». Особливу увагу Олеся привернув англійський поет і драматург епохи відродження В. Шекспір, в першу чергу його драми і сонети. Володіючи англійською мовою, пробує себе в перекладах сонетів Вільяма Шекспіра. Розпочав з 135-, 136-, 66-го, які досі перекладалися небагатьма.                

      Особливо плідними були для Олеся Дудина 1991-1992 рр., впродовж яких переклав 27 сонетів, зумів доопрацювати майже всі свої вірші, які були написані протягом 1958—1993 рр. А це повних чотири книги.                   

      У другій половині 1900-х рр. поет створив кілька пісенних текстів — своєрідних присвят до ювілею 600-річчя рідного міста. Написав багато філософських поезій, надрукував свій цикл «Держава і нація» та добірку перекладених сонетів Шекспіра в часописі «Літературний Львів».               

     На початку 1995-го видавництво «Літературний Львів» видало книгу віршів Олеся Дудина «Воскресіння душі». У передмові до видання сказано: «Перша книжка сучасного поета, мислителя, вченого, філософа Олеся Дудина — лише перша ластівка, бо в творчому доробку автора — понад вісім книг, які в майбутньому ще мають надію побачити світ.                   

Олесь Дудин — непересічна і багатогранно обдарована людина. Творчість таких людей величають не інакше, як даром Божим. Але, перш за все, він — Поет. І поезія його—птаха високого польоту, що приносить на крилах своїх промінчик істинного світла з недосяжних нам, звичайним земним людям, небесних висот, а також незриму, що пізнається лише серцем очищеним і духом невтомно шукаючим, вість з майбутнього...»             

      У 1995 р. побачила світ ще одна книга Олеся Дудина — «Кароокий зайчик», куди ввійшли твори для дітей і про дітей.                                   

    Поетична збірка «Поет і Безмір» — третя за часом опублікування. Пошанування збірки збіглося з 62-річчям автора.  Однак до неї включено твори, написані в різні часи, деякі з них складалися ще на початку 1980-х рр. Об'єднані вони своїм філософічним змістом, спрямованістю у майбутнє.    У 2008 році видано українською мовою усі 164 сонети Вільяма Шекспіра у перекладі Олеся Дудина. Успіх перекладів свідчить про високе та поетичне дарування і знання української та англійської мов. Переклади Шекспірівських сонетів поета Олеся Дудина – це великий скарб як для України, так і для країн, де захоплюються поезією Вільяма Шекспіра.                

      Нещодавно світ побачила нова книга О. Дудина «Всевишній Космос».      «Спонукати до дії багатьох – ось рушійна сила моєї книги і загалом всієї моєї поезії. Так є і повинно бути. Вона – перлина моєї духовності, глибинно-невичерпний вираз мого духу. «Всевишній Космос», поза всім іншим, щоб я ще не створив – річ фундаментальна. У ній присутня висока напруга духу і глибока і неймовірно глибока аргументація розмаїтих чинників буття Землі і неосяжного Космосу. Вона свідчить про неймовірно глибоке тлумачення різних явищ природи багатоманітних властивостей та їх мінливостей як на землі, так і в Космосі. Вона і для багатьох моїх прихильників буде визначальною сутністю мого «Я», тією незвичайною неповторністю серед інших постатей поетичного світу, розгалуженням галактик у плинній невичерпності і світлосяйною мембраною їх сердець, і безконечним творенням сущого в суті й основі Всесвіту і всього його Буття, тим величним і невичерпно-розмаїтим знаком всезагальної істини Всевіщого Прозріння як людського, так і Природи», – так про свою збірку у передмові написав Олесь Дудин.                                                                           

      Поет любить довершеність в усьому. «У виході книг немає черговості. Спочатку я мав намір випустити три книги, які б описували природу речей: «Поет і Безмір», «Всевишній Космос», «Загадка нескінченності», яка тільки готується до виходу. У мене три готових рукописи, які б хотів опублікувати тритомним виданням, але для цього потрібна значна фінансова допомога», – ділиться Олесь Дудин.                                                                          

     У нього ще багато задумів. О. Дудин мріє найближчим часом перекласти твір бенгальського поета, нобелівського лауреата Рабіндраната Тагора «Гітанджалі» з англійської (переклад з бенгальської здійснив сам Р. Тагор) на українську. Щоб передати усі особливості «Гітанджалі» О. Дудин має намір вивчити бенгальську мову.                                                              

      23 березня поет святкуватиме свій 75 день народження. Ми бажаємо йому здійснення творчих задумів, нових книг.